У Височанській територіальній громаді на Чернігівщині – новий керівник. 43-річний Олег Василенко має прогресивні погляди на розвиток громади та наповнення бюджету.
Перспективу Олег Олексійович вбачає не лише у проведенні земельних аукціонів з оренди, але й підтримці та розвитку фермерства і самозайнятості на селі. Аби зменшити витрати коштів громади, більшу частину робіт її керівництво планує покласти на плечі комунального підприємства. Одним із ноу-хау, до якого ще ніхто не додумався на Чернігівщині, стане спроба обробітку комунальних земель власними силами.
– Олегу Олексійовичу, Ваша громада – аграрна, тож, наскільки я розумію, основний дохід Ви отримуєте від землі?
– Звичайно! І бачимо перспективи збільшення доходу саме від землі. Через це, всі землі комунальної власності ми забронювали рішенням сесії для того, щоб у подальшому виставляти право оренди на аукціон та наповнювати бюджет. За право оренди пропонували до 14 тис. за 1 га.
– Нічого собі! Тобто аукціони – це перспектива для громади?
– Дійсно так. Термін оренди землі, який ми встановили, – мінімальний, він складає 7 років.
– Хто готовий такі гроші платити? Це холдинги?
– Ні, не тільки, це і приватні підприємці, і фермери.
– Ваша громада існувала три роки, але аукціонів ми не бачили. Чому так?
– Те, що було, – не повернути. Кожен бачить вирішення питань по-своєму. Але тільки через аукціон можна довести реальну вартість землі.
– Тобто вилучені гроші від аукціонів, як варіант, Ви плануєте вкласти в оборотні заходи новоутвореного комунального господарства? Куди діватимете гроші у разі успіху?
– Благоустрій та розвиток. Ви бачите нашу церкву? А будинок культури? Все старе, сиплеться, все треба приводити до належного стану.
– Бюджету у вас вистачає?
– Цілком. Плануємо роботу по збільшенню надходжень. Всіма ремонтними роботами займається наше комунальне підприємство. Це дозволяє економити бюджет і одночасно створити нові робочі місця.
– Хто основні інвестори? Як з ними складаються відносини?
– Основний інвестор – «Дружба-Нова», але на території знаходиться багато інших підприємств та фермерських господарств, орендна плата яких залишається на рівні 6%. Приємно працювати там, де працює такий інвестор, як ТОВ «Земля і воля», що сплачує оренду до 20%. Але ми ведемо перемовини з інвесторами, переглядаємо умови договорів, намагаємося зробити все, щоб земля була оцінена належним чином.
– Команду сформували?
– Так. Дуже важко знайти компетентних працівників, які б відповідали сучасним вимогам. Нещодавно ми створили фінансовий відділ, відділ ЦНАП. Ви ж розумієте, що створити в ОТГ такі відділи непросто. Навіть у Борзні з цим складнощі.
– Розкажіть про себе.
– Закінчив Сумський аграрний університет, за спеціальністю «облік та аудит». 16 років працював в управлінні соціального захисту населення Борзнянської райдержадміністрації. Був начальником відділу, потім головним спеціалістом. Займався оплатою праці, заборгованістю підприємств, охороною праці, колективними договорами, зайнятістю, атестацією робочих місць. Одружений, сину 21 рік.
– Чому з Борзни вирішили прийти у Високе?
– Моє коріння з Галайбиного, це сусіднє з Високим село. Там жили мої батьки, там я народився, там пройшло моє дитинство. Батько працював у селі Головеньки головним агрономом, а мама – вчителькою початкових класів в с. Галайбине. Потім переїхали до Борзни.
– На виборах з яким відривом перемогли?
– Відрив між мною і попередньою головою ОТГ склав 444 голоси. Йшов від партії «Рідний дім».
– Старост поміняли чи залишили?
– Не всіх, у Великій Дочі залишився. Їздив по селах, говорив з людьми, намагався врахувати їхні думки. Виходячи з цього подавав кандидатури. Адже від роботи старости залежить, яким буде село. Ви на власні очі бачили роботу Новомлинівської старости.
– У руслі заяв уряду про можливе укрупнення громад, розглядаєте можливість приєднання когось чи до когось?
– Звісно, Борзну приєднаємо. У них, казали, на 10 місяців бюджет, а в нас на рік. Можемо приєднати.
– На балансі в Борзні – районна лікарня. Як із співфінансуванням?
– Ми беремо участь у співфінансуванні, але з лікарнею не все так просто. Багато питань, які ще потребують вирішення. Наша громада розташована в такому місці, що частина людей їде лікуватись у Чернігів, Бахмач, Короп, а частина – в Борзну. Одне з основних питань – це транспортне сполучення.
– Школи закривати не плануєте?
– Шкіл закривати не плануємо. Заклади освіти – це вогник надії. Адже доки є діти, є майбутнє.
– А медичну амбулаторію вам добудували?
– Управління капітального будівництва просить, щоб ми прийняли амбулаторію, але в такому стані її приймати не можна. Майже пів мільйона гривень пішло на благоустрій території, але територія не облаштована, та й сама новобудова в незадовільному стані.
– Попередня голова планувала завести китайців? Ви не плануєте?
– Ні. Не плануємо. У нас у громаді достатньо людей, які хочуть працювати на землі. Ми хочемо створити їм такі умови, щоб вони залишались в селі. Головне – зберегти людей, а для цього треба дати їм роботу. Багато жителів села Високе обробляють свої паї власноруч. Тут зареєстровано понад 500 одиниць техніки.
В контексті
Височанську територіальну громаду створено 24 грудня 2017 року. Адміністративний центр – село Високе. Населення громади: 5180 осіб.
У складі громади перебувають села: Високе, Галайбине, Купченків, Маличина Гребля, Велика Доч, Головеньки, Добропілля, Паристівка, Клипин, Нові Млини, Кербутівка, Червона Гірка, Носелівка, Мала Доч, Тростянка.
Віталій Назаренко
